Українці в Європі часто добровільно беруть на себе функції представників України за кордоном

22 грудня 2018 р.

У матеріалі “Радіо Свобода” зроблено аналіз як українці в Європі представляють інтереси нашої держави та створюють позитивний імідж нашої держави серед європейців

У червні 2017 року український уряд ухвалив концепцію державної програми співпраці із закордонним українством на 2017-2020 роки. Серед її завдань – вдосконалити правове врегулювання співпраці між Києвом та закордонним українством, підтримати діаспорські організації за кордоном тощо.

Функції організаційного центру уряд поклав  на Міністерство закордонних справ, при якому діє Національна комісія з питань закордонного українства.

Фактично мова іде про залучення діаспори у життя України, а також використання діаспори як інформаційної та культурної «армії» на протидію російській пропаганді у світі.

Президент України Петро Порошенко називає закордонне українство «впливовим учасником світових соціокультурних процесів».

«Події останніх років продемонстрували: світове українство – це також політичний суб’єкт. І коли ідеться про захист міжнародного права, коли ідеться про європейський вибір, захист державного суверенітету і право народів самим обирати свій шлях, голос закордонного українства вагомо лунає у багатьох країнах», – наголосив Порошенко у привітанні Світовому конгресові українців у серпні цього року.

Він пообіцяв, що влада надалі підтримуватиме діаспорські організації, для цього будуть реалізовані заходи у рамках програми співпраці із закордонним українством.

На сьогодні, як зазначають представники закордонних українських організацій, Київ поволі і потроху, але починає звертати увагу на їхні потреби. Принаймні активніше запрацювала створена ще у 2004 році Національна комісія з питань закордонного українства: з її ініціативи минулого року понад 200 осіб з майже тридцяти країн світу отримали статус закордонного українця. А цього року цей статус і відповідне посвідчення отримали більш як 120 осіб українського походження з десяти держав. Власники такого посвідчення не потребують офіційних запрошень для в’їзду в України, а візи (якщо потрібні) для них безкоштовні.

Міністерство освіти пропонує іноземцям українського походження навчання у вишах за тими ж умовами, що їх мають громадяни України. За повідомленням міністерської прес-служби, закордонні українці навчаються у більш як двохстах навчальних закладах, на їхнє навчання держбюджет виділяє тисячу стипендій щороку.

На сьогодні, як кажуть представники діаспорських організацій, в країнах Євросоюзу налічується близько одного мільйона українців або ж людей українського походження. Діаспора неоднорідна, її можна розділити на кілька груп, зауважує у розмові з Радіо Свобода активіст Всесвітнього руху патріотів України з Франції Володимир Когутяк.

Третя частина діаспори – люди, що їх стає все більше – це асоціації та економічні структури, тобто, це французькі фірми, головами яких стають саме українці

«Діаспора розділяється на три частини: перша – це старші люди старої діаспори, які приїхали сюди, в Європу, або ще маленькими, або вже народились поза Україною. Вони дуже сильно захищали і захищають Україну. Друга частина діаспори – це люди, котрі приїхали заробити кошти, їх найбільше і вони здебільшого працюють «на чорно». Третя частина діаспори – люди, що їх стає все більше – це асоціації та економічні структури, тобто, це французькі фірми, головами яких стають саме українці», – роз’яснює Володимир Когутяк. Україна підтримує, але багато інвестицій в українські організації вкладати не може – закордонні українці.Чи достатньо цього, щоб українці, котрі живуть за кордоном, відчували причетність до України і підтримували її? За словами Когутяка, в останні роки дипломати, політики, митці з України більш активно співпрацюють з українськими спільнотами в Європі. Щоправда, наразі держава не має змоги фінансувати потужні заходи та акції діаспори, визнає активіст. В Україні вкрай складна економічна ситуація. Але підтримка є, посольство нам допомагає, культурний центр нам допомагає: ми там дуже часто організовуємо різні акції, – повідомив Когутяк у розмові з Радіо Свобода.

Голова Конгресу українців Естонії Віра Коник у розмові з Радіо Свобода наголошує: нині українські громади в Естонії відчувають більше підтримку з боку України, аніж у часи президентства Віктора Януковича.

Коли приїжджають до Естонії українські дипломати або якісь делегації, коли посадовці з України приїжджають, то зустрічаються з громадою українців «Ми отримали підтримку (від МЗС України – ред.) на видання науково-популярної книги «Роль українців у національно-визвольній боротьбі українського та естонського народів наприкінці 1980-х – початку 1990-х років». Коли приїжджають до Естонії українські дипломати або якісь делегації, коли посадовці з України приїжджають, то зустрічаються з громадою українців. Також вони відвідують Український культурний центр, який вважається унікальним», – каже Віра Коник.

На її думку, нині на державному рівні Україна має «запустити» роботу культурних центрів бодай у країнах Євросоюзу, де потужно працює російська пропаганда. Не менш важливо налагоджувати співпрацю між українськими громадами в ЄС та окремими містами та областями України, котрі у рамках децентралізації отримують більше повноважень, каже Віра Коник. Як приклад вона наводить спільні акції Конгресу українців Естонії та Львівщини.

«Цього року відзначаємо 145-річчя від дня народження видатної, славетної української співачки Соломії Крушельницької. Тут нам допомагає Львівська міська рада, тому що самим нам було би доволі складно це зробити – це потребує коштів і фахівців», – зазначає Коник.

     Під час війни Україна не може розпорошувати державні кошти, яких і так недостатньо, можливо, й на потужні культурологічні заходи. Але координувати і у міру можливостей допомагати українській діаспорі ми зобов’язані зазначив київський політолог Віктор Каспрук, який досліджує українську діаспору, вважає вкрай потрібним налагодити координацію між Україною, її владою та організаціями українців за кордоном – адже останні фактично виконують роль інформаційно-культурного «війська», яке веде боротьбу не лише за Україну, а й проти російської пропаганди.

«Очевидно, що під час війни Україна не може розпорошувати державні кошти, яких і так недостатньо, можливо, й на потужні культурологічні заходи. Але координувати і у міру можливостей допомагати українській діаспорі ми зобов’язані. А українці в Європі часто добровільно беруть на себе функції представників України за кордоном. Ми вже неодноразово бачили, які потужні акції організовують українці європейських країн на підтримку України. Мені здається, що у цьому випадку українські владні інституції мали би координуватись (з організаторами), щоб ці акції були узгоджені», – зазначив Каспрук в інтерв’ю для Радіо Свобода.

Джерело: https://www.radiosvoboda.org/a/28838548.html

Page generation time: 0.024383 seconds