МАТРИЦЯ ДОВІРИ. ВАЧОВСКІ, АГОВ!

30 травня 2014 р.

«Круглий стіл» «Україна до і після виборів. Євроінтеграція: момент істини»

 Київський прес-клуб за підтримки Міжнародного Вишеградського фонду продовжує реалізацію проекту «Міжнародна інформаційна мережа «Україна плюс». Місія: проведення інформаційних кампаній про євроінтеграцію України. Тож теми чергової публічної дискусії були обрані не випадково – про незмінність єврокурсу України напередодні виборів президента не говорив тільки ледачий. Вирішили поговорити про важелі впровадження механізму євроінтеграції з урахуванням реалій сьогодення.

Нагадавши про обіцяний «претендентами на папаху» національний діалог між суспільством і владою, голова правління Київського прес-клубу ЮРІЙ ПЕРЕСУНЬКО запропонував одразу  наповнити дискусію «Україна до і після виборів. Євроінтеграція: момент істини» конкретикою.

Перший інфоблок «Мир – країні, реформи – суспільству: виклик – для безпартійного президента, вирок– для парламенту, шанс – для уряду», за задумом, мав розпочати народний депутат Олег Ляшко. Свіжі заяви його колег про скорий розпуск Верховної ради України внаслідок розвалу коаліції різко підняли градус суспільного якщо не неврозу, то інтересу. Почути з уст невгамовного законодавця, що нас чекає, хотілося, та не судилося. Попри обіцянку, нардеп не прийшов. Тож заперечити/підтвердити анонсований вирок для парламенту викликалися інші учасники форуму. А заодно – напророчити свого.

Із цим директора Інституту глобальних стратегій ВАДИМА КАРАСЬОВА припрошувати не довелося. У звичному для себе гротескному ключі модний політолог спонукав решту медіа хутко вмикати камери й черкати в записниках.

Він ніколи не приховував своїх тривог за долю країни, пропонуючи конкретні схеми й рецепти вирішення гострих проблем. Так і сьогодні: тема нового президента, звісно ж, стала стартовою. На думку політолога, «феноменально» швидка перемога П. Порошенка вже в першому турі виборів пояснюється відсутністю в його програмі незручного питання геополітичного вибору. Крім того, кандидат дохідливо роз‘яснив механізм імплементації європрограми і, зрештою, – запуск процесу «внутрішньої європеїзації» українців. Будучи дієвим політиком  й адміністратором, Петро Олексійович, вважає В. Карасьов, не міг не перемогти. За такого керманича держави ми отримали проєвропейську владу і проєвропейську ж опозицію, причому, уперше: «Опозиція ще й муситиме критикувати владу за… недостатні темпи європеїзації!».

Вибори, переконаний пан Карасьов, фактично стали новим референдумом за українську незалежність і цілісність держави, а ще – за скоріше подолання кризи.  Те, що до першої п’ятірки народних фаворитів із партією/командою увійшла сама лише Ю. Тимошенко, а решта – починаючи із лідера перегонів, – виявилися безпартійними, говорить: людям «приїлися» нинішні можновладці. Час переформатувати владу визрів, і почати слід із нового парламенту.

«Президент Порошенко має провести «бліц-криг», – продовжував сипати рецептами Вадим Карасьов. Для початку якомога швидше розпустити Верховну Раду, аби вже в перших числах вересня була обрана нова. Далі – згорнути кризу на Сході. «І силоміць, і діалогом», – переконаний політолог. Своїх 55% у першому турі ПП має «конвертувати» в інституційні ініціативи, демонструючи реальні результати, інакше швидко свій високий рейтинг втратить. Самими ж лише конституційними змінами проблем не вирішиш, вважає експерт. Навів він і європриклади ефективного топ-менеджменту: там добре себе зарекомендувала міжпартійна «інженерія», але – за умови сталої політичної системи. Новітня українська історія додає оптимізму: узурпації влади в "верхах" більше не буде, бо народ довів своє владне верховенство. Будувати державу, певен політолог, і слід саме сьогодні, по свіжих подіях. «Інакше можемо отримати польську республіку часів заможної шляхти і слабкого короля», – застеріг Вадим Карасьов.

МИКОЛА МАЛОМУЖ зосередив увагу на викликах, що стоять перед країною, та на шляхах їх вирішення. Нагадав, що очолюваний ним громадський форум інтелектуалів «Стратегія національної безпеки України» не раз і не два пробивався до «верхів» із конкретними схемами подолання кризи, зокрема, створення антикризового уряду, але владна команда була до них глуха. Тому із грудня минулого року аж до лютого 2014-го трапилася ніким не стримувана ескалація сили і взаємної ненависті. Від нового Президента генерал армії України чекає швидких рішучих дій. Причому, не лише тих, які дозволять згорнути АТО, але й налагодити максимально ефективний діалог із населенням та елітами буремних регіонів. Вважати це гарною ідеєю пану Маломужу дозволяють, за його словами, постійні контакти із представниками згаданих областей, котрі бажають «нарешті просто працювати».

На переконання екс-глави Служби зовнішньої розвідки України, безпековий сектор і далі має стояти над рештою пріоритетів, інтеграційних – теж:«Європартнери готові серйозно нас сприймати лише після відновлення громадянського миру і рішучого реформування країни». У якості очільника/члена багатьох клубів – не лише тих, які об’єднують спецслужби країн світу, але й того ж таки ЄС, Причорноморського басейну чи лідерів країн світу, – Микола  Маломуж завше виступав і виступає пропагатором України. Одначе замість декларацій від нас чекають (вимагають!) дій.

Лише взамін спонсори скерують обіцяний 210-мільярдний пакет допомоги, у т. ч. для зон кризи типу Донецька, Криму, які можна «підняти» за 2-3 роки. Озвучену цифру ММ розшифрував. В українські космічну програму, авіацію, радіоелектроніку, системи керування, аграрний сектор тощо вже готові вкладати Японія, Південна Корея, Філіппіни, Малайзія, Індонезія, Китай, Індія, Арабські Емірати (27 млрд), Саудівська Аравія (22 млрд) тощо…

З огляду і на це пан Маломуж – проти введення надзвичайного/військового стану на Донеччині. На його переконання, там, де частина населення підтримує екстремістів і терористів як своїх захисників від центральної влади, мають «точково» працювати спецслужби, бути задіяною ефективна система оборони й безпеки – оперативники й розвідники, а не «Альфа» й «Омега». Введення ж НС лише викличе нову конфронтацію. Зняти напругу, вважає Микола Маломуж, вдасться внаслідок діалогу місцевих еліт і населення із новим Президентом, «інакше ми там не переможемо ніколи».

Попри поширену версію оновлення Основного Закону України як панацеї для миру і спокою, відомий конституціоналіст, професор Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого та академік Національної академії правових наук України СТЕПАН ГАВРИШ одразу назвав цю тему скоріше «маніпулюванням українським народом як єдиним джерелом влади» та «досить потужною технологією». На його переконання, сьогодні, без підготовки, зовсім не «вкрай необхідно» вносити зміни до Конституції України, які мають що-небудь вирішити. Як автор написання двох конституцій він чимало пригадав присутнім.

Запропонована спочатку Україні «французька» (парламентсько-президентська) модель дозволила двома роками пізніше створити суспільну угоду із «розвантаження» тодішньої кризи. Президент В. Ющенко вирішував, що із запропонованого «чужоземного» він зі своєю політсилою «бере», а від чого відмовляється. Зрештою, консенсусу було таки досягнуто. В. Янукович змирився із поразкою, а його «помаранчевий» опонент отримав карт-бланш безпроблемної 5-річної діяльності. Степан Гавриш нагадав деякі «прості речі» тодішньої конституції. Скажімо, внаслідок прийняття Основного закону ніхто не міг узурпувати владу, а всі три гілки влади не могли тиснути одна на одну. Для демократії це був виграш, але «всі цією конституцією були не задоволені», зазначив він. Не було створено і принципово нової судової системи.

«Усе, про що нині лише мріють, там уже було виписано», – запевнив пан Гавриш (у т. ч. про широкі права територіальних громад). Конституціалісти не пішли далі, бо домовитися з право- і ліворадикалами про побудову істинної євромоделі Конституції виявилося нереальним. За командою В. Януковича цей закон Конституційним Судом України у 2010 році був скасований, фактично встановивши новий Основний закон, «який президент ще й не виконував». 

Екскурс в історію питання поміг оратору, як він припустив, довести очевидне. Оскільки все ж існує суспільний запит (вимога Майдану і Заходу) творити новий текст Конституції, слід зосередитися на стратегічних цілях: 1) модернізувати країну, 2) перезавантажити її систему влади і 3) «перезаснувати» країну. Це стане реальністю, якщо, переконаний С. Гавриш, новообраний Президент фактично почне з нуля – або підписуючи складні компроміси, що в існуючих умовах неможливо суто процедурно. Перезавантаження країни, вважає експерт, можливе лише за умови домовленостей ПП з олігархами та тими, хто фінансував його зниклого попередника. «Система правління, отже, автоматично «народить» Януковича-2, і модель держави буде зламано…», – певен експерт. Перезаснування ж країни має змінити хибний алгоритм побудови влади замість держави – адже закони, у т. ч. Основний, приймалися однією з її гілок – парламентом. Тому сьогоднішнім правлячим елітам народ у довірі має рішуче відмовити, «розщеплюючи» бізнес і владу. Політична корупція,вважає експерт, формує надзвичайно сильну владу й тим демонтує державність.

З огляду на це С. Гавриш іронічно прокоментував і озвучену пропозицію вести з бізнес-елітами продуктивний діалог. «А з терористами перемовин взагалі вести не можна», – нагадав він прописне.

Щоби консенсус робився менш теоретичним, С. Гавриш пропонує скликати конституційні збори (асамблею). Делегатами мають стати моральні лідери нації, громадяни довіри, котрі б надовго взяли на себе відповідальність за «тонкі речі», пов’язані зі створенням матриці для розбудови держави. Ця асамблея, нагадав, має найвищу законодавчу силу («вищу за парламент!»), вона й  винесе на референдум нову Конституцію. «Прошу не переконувати, що українці ніколи її не дочекаються!», – бадьоро закликав експерт і підсумував тим, що ПП як необхідний легітимний центр влади має не допустити спаду отриманої високої хвилі довіри. Він має діяти не лише правдиво, а й відкрито – для долучення максимальної кількості однодумців. Тому останні його меседжі – про інтенсифікацію АТО та створення зони вільної торгівлі – стануть визначальними. Тим паче, суспільство вже «за» це, у т. ч. за силове вирішення конфлікту на Сході країни.

Директор інформаційно-комунікаційного департаменту Міністерства доходів і зборів України ВІКТОР КОСАРЧУК деталізацію цієї теми ми вже давали на наших сайтах – нагадав про ініціативи свого відомства, які мали б суттєво знизити градус суспільної напруги. Про спрощену систему декларування доходів, про нелегкі умови роботи колег в "гарячих" точках країни, про результативність теорії малих справ. Але – і про перспективу ефективнішого наповнення бюджету й, відповідно, полегшення життя соціально не захищеним українцям, чия віра у справедливість явно зміцнилася після 25 травня ц. р.

Голова комісії із проведення перевірки дотримання вимог закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» при Міндоходів України ВАЛЕРІЙ ЧОРНИЙ і від себе благословив новообраного Президента на рішучість. На його переконання, це важливо передовсім тому, що законодавства, яке б дозволяло народу контролювати владу – у т. ч. її контролюючі органи, – ми так і не маємо. Пресу він закликав доносити всю правду про українські біди, але не перекручувати фактів на догоду власникам своїх ЗМІ. Відсутність коментування зображуваного медійниками пан Чорний запропонував компенсувати просто: залучаючи вузьких фахівців

А далі – для когось, можливо, несподівано – громадський контролер піддав сумніву ефективність створеної буквально днями при Міндоходів України Служби фінансових розслідувань (СФР), назвавши її «новим монстром». Слідча, перевіряюча й контролююча функції цієї служби апріорі роблять із неї інструмент захисту… членів «клубу за інтересами» у парламенті й уряді.Спецстатус СФР, яка звітуватиме лише Кабміну і – раз на рік, – ВР України, фактично одразу робить її недоторканною для громадського контролю. Зате «опіку» парламенту Міндоходів відчуває – особисті вказівки, як їм діяти, від того-таки очільника Комітету з питань податкової і митної політики пана В. Хомутинника надходять практично щовечора… «А потім преса обурюється, що в новій владі спливають прізвища авторів старих злочинних корупційних схем», – іронізував собі В. Чорний. Служба фінансових розслідувань, додав він, навіть не приховує своєї надмісії – забезпечити надходження до Держбюджету. «А чим тоді залишається займатися фіскальній службі?», – задавав він риторичні питання собі і ЗМІ. Монстром СФР пан Чорний назвав тому, що в одних руках виявилися і перевірка, і розслідування – важко, мовляв, хлопцям і дівчатам із такими неозорими повноваженнями буде відмовиться від спокуси заробити на порожньому місці …

Реагуючи на скепсис В. Чорного, ЮРІЙ ПЕРЕСУНЬКО одразу ж запропонував провести на базі Київського прес-клубу окрему дискусію на цю тему за участю і чиновників, і громадських контролерів, на що той охоче погодився. Тож – анонсуємо. Слідкуйте.

… Навдивовижу жваву – як для п’ятниці – дискусію Київський прес-клуб звично транслював на своєму та веб-сайті проекту «Україна-плюс». Вели пряму трансляцію і «112 Україна» та Спільнобачення. Тож ті з-посеред потенційних учасників «круглого столу» (передовсім медіа з Півдня та Сходу країни), хто – через реальну загрозу особистій безпеці – мав питання чи бажання висловитися, скористалися форумами згаданих сайтів.

І. ВАЛИЧ

Світлини Костянтина Мезіна

Page generation time: 0.025205 seconds