КС-ДІАЛОГ «АНТИКОРУПЦІЯ≈ЛЮСТРАЦІЯ: реальність чи профанація?"

26 червня 2014 р.

 

«Я СТАВЛЮ ЦІЙ ПЛАНЕТІ НУЛЬ! ОКЕЙ – 2,5.

ТА Й  НЕ  ПЛАНЕТІ – УКРАЇНІ…»

 (Нотатки із засідання «круглого столу» в НСЖУ

«АНТИКОРУПЦІЯ≈ЛЮСТРАЦІЯ: реальність чи профанація?»)

віктор чумакМайже цитуючи героїню нашої геніальної землячки Кіри Муратової (вона оцінювала цілу планету), у 2,5-2,6 балів сьогодні окреслив рівень корумпованості держсектору України голова Комітету Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Віктор ЧУМАК. Дрібниця, а приємно, що не нуль, еге ж? Щоби «заробити» нульовий, максимально можливий індекс сприйняття корупції, нам досить далі обмежуватися констатацією ганебного факту – замість дій.

Відколи громадська організація «Київський прес-клуб» презентувала суспільству проект «ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ», сплило чимало води. Були локальні «посиденьки» і телемости з естонськими, литовськими й вітчизняними законодавцями, урядовцями, політологами, експертами та журналістами. Ми вперто намагалися не лише чинно доносити до суспільства розмаїття думок про минуле і майбутнє країни, а й шукати шляхи «виборсування» із пут бюрократії і «інших надмірностей нехороших» (привіт Георгію Віцину!). Вдавалося по-різному, бо…

Бо 1) на все воля Божа і 2) на все – політична воля (хибне викреслити – І. В.).

Віднедавна КПК за підтримки Міжнародного Вишеградського фонду зосередився на «Міжнародній інформаційній мережі «Україна Плюс». Вона передбачає створення комунікативних платформ у всьому світі (sic!) і об'єднання їх у віртуальну мережу з регіональними медіа-клубами та іншими громадськими структурами України. Проект мультимедійний (Інтернет-видання, стрім-канали, продакш-центри), продукт – чесна інформаційна політика, яка – надто нині – в гострому дефіциті.

26 червня пройшов уже четвертий «круглий стіл». Попри триваючу «гібридну» війну, ми й припускати не могли, що корупція химерним чином «аговкнеться» усередині такої теми. Коли ж уже цитований пан Чумак запевнив присутніх і віртуальних співбесідників – долучалися Георге Будяну з Кишинева та одесит Юрій Работін з колегами, – що сплеск насильства кінця минулого-початку цього року корупцією і був спровокований, усі усвідомили значущість і планетарну глобальність дискусійної теми.

«Неспроможність держави далі виконувати свої функції породила конфлікт і Майдан. Що далі? Нова влада не стала народною, корупція не знизилася, злочинів не поменшало», мовби розписався у неефективності соціального вибуху нардеп. На його думку, вже існуюче українське законодавство дозволяє долати корупцію (його високо оцінили навіть і так дисципліновані німці), але відсутність політичної волі у нового державного апарату ситуацію заморозила. Народний обранець, явно «зіскакуючи» з болючої теми, описав учорашню розмову з виборцями, котрі – звинувачуючи його й іже з ним у нездалій роботі – після прослуханого детального звіту банально попросили депутата… прилаштувати синочка у «годувальницю»-ДАІ…

Віктор Чумак говорив емоційно: «Мене питають: «Ви хочете знищити прокуратуру?», і я кажу – так, бо існуючу екс-радянську вилікувати вже неможливо!». На репліку модератора форуму Миколи ОРЛОВСЬКОГО щодо принципового бойкоту законодавцями створення антикорупційних органів парирував: цей парламент запам’ятається якраз тим, що ухвалив максимум законів у цій сфері. Що ж до Національного бюро антикорупційних розслідувань… «Багато хто з нардепів розуміє, що сам стане об’єктом розслідувань, то хто ж буде голосувати проти себе? Знаю, і гроші пропонував дехто, аби забрати голоси…», – зізнавався голова комітету. Переконаний: закон буде прийнято. Усі варіанти збираються об’єднати в один, і тоді консенсус буде легшим. Або навпаки… Принаймні, працює спільна з урядом робоча група довкола нового законодавства про слідчу й оперативно-розшукову діяльність.

Суспільство (згадали й ЗМІ) до таких змін має бути готовим. Парламентарії – принаймні, в особі «ударівця» Чумака – нагадують, що найбагатшими чиновниками традиційно залишаються прокурори і судді, і від медіа чекають «тиску компроматів» на корупціонерів із середовища «борців із корупцією».  Дострокові вибори в парламент оновлять лави силовиків у кращий, вірить пан Віктор, бік: «20 відсотків ротації депутатського корпусу вже поможуть».

Молдавський журналіст Георгій БУДЯНУ підтримав ідею оновлення влади в Україні, описавши, зокрема, доволі ефективну діяльність існуючого в них Національного центру боротьби з корупцією. При цьому він високо оцінив роботу і медійників, після чиїх викривальних публікацій чимало силовиків «осіло» в буцегарнях. Так само суворо з корупціонерами чинять і сусідні з Молдовою румуни, підкреслив він.

Одесити не були б одеситами, якби не гуморили. Юрій РАБОТІН описав традицію медичного хабарництва як непереможну, оскільки зарплатня навіть хірурга не відповідає його кваліфікації й надіям пацієнтів. «А міняти старих владних корупціонерів на нових не варто»,– несподівано сягнув висот сатири шеф тамтешніх журналістів. Хтось із його колег додав, що сил їм додає довіра суспільства, котре з правдивих одеських ЗМІ дізнається про хоча б окремі вироки владним корупціонерам…

Віктор ЧУМАК – «перемиваючи» оті 2 із половиною бали для України авторства «Transparency International»– помріяв хоча б про показник 3,0. Існуючий рівень, на його переконання, – «ганьба для нації». Чекати на «ривок», можливо, доведеться ще кілька років: «Наразі ж списочне сусідство із африкансько-азійськими країнами є нашою реальністю».

У наступних спікерів дискусії з попередниками не вийшло. І голова комісії з проведення перевірки дотримання вимог закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» при Міністерстві доходів і зборів України Валерій ЧОРНИЙ, і його колега по комісії Ніна ЧМІЛЬ погодилися з безальтернативністю нагальних змін господарів владних кабінетів та куванні в них отої таємничої політволі. У громадських контролерів не забракло переконливих ілюстрацій, як це вже працює, приміром, у Польщі. 94% довіри до їхньої дорожньої поліції на тлі 6% до нашої – чом не аргумент? Недалеко відійшли від сусідів-ляхів і «бульбаші»-білоруси – їм із їхніми офіційними зарплатнями ризикувати посадами через «якусь» 20-ку, 50-ку чи навіть 100-ку «бакинських» у якості хабара не вигідно. Що слов’яни – пан Чорний зізнався, як його присоромили за перевищення дозволених 60 км/год. у… марокканській пустелі: «Жодних інспекторів їхнього ДАІ я, звісно, там не виявив, але мені пояснили, що швидка їзда стресує тамтешніх ховрашків, і це недопустимо!».

Громадський контролер Міндоходів України доволі іронічно сприйняв визначений В. Чумаком процентний «ценз» для оновлення парламенту. Як на нього, то й половину народних «слуг» варто було б поміняти, раз уже сама ідея радикальної ротації і – жах! – позбавлення нардепів недоторканності сприймається ними «в штики».

Думка про наповнення депутатської діяльності прозорістю прийшлася голові антикорупційного комітету до смаку. Він нагадав пресі про існування в кожного народного обранця персональної сторінки на порталі ВР України, де медійникам ніхто не заважає робити запити щодо виконання тими своїх депутатських обов’язків чи декларування доходів. А з відміною депутатського «імунітету» пан Чумак закликав не ламати дров: одна справа нести відповідальність за свої слова і вчинки за межами парламенту і зовсім інша – на робочому місці. «За заяви, висловлювання і навіть дії нардеп не може нести відповідальності, це його робота!», – переконаний головний парламентський борець зі злочинністю й корупцією.

Так само стримано він ставиться і до «популістської» відміни депутатських пільг. Останні – скажімо, оплата проїзду до/з виборчого округу чи піднайом житла в столиці, –вважає В. Чумак, – насправді є компенсаторами за важку депутатську діяльність. Для прикладу згадав ФРН, де нетерпимі до любителів зловживати владою німці миряться з існуванням депутатського житла… прямо на території бундестагу. Конфліктність залишить парламентські стіни, як тільки народні висуванці розмежують свою законотворчу діяльність із бізнесовою, запевнив депутат. Щоправда, судячи з міміки, у цю перспективу сам пан Віктор вірить не надто...

Чарівна членкиня грізної комісії під патронатом Валерія Чорного Ніна ЧМІЛЬ відкрила очі багатьом журналістам на незахищеність їхньої «контори». Та, виявляється, ледве животіє: «Щодня боремося за своє існування. Ніхто не зацікавлений в нашій роботі (чи це дійсно для активістів виявилося сюрпризом? – І. В.), і з абсолютною брехнею стикається вся наша волонтерська шістка». Як про невдалий анекдот пані контролер розповіла про нульову реакцію ЗМІ на їхній із паном Чорним звіт на котрійсь із «пресух»: «Нас не просто не процитували – навіть не показали! Вам це теж не потрібно! Невже навколо все нормально?». Лавами медійників, як мені здалося, пройшов якийсь… шерхіт сорому чи що… Підловила пані активістка, крити нічим!

За її спостереженнями, люди ладні відстоювати справедливість щонайбільше чужими руками: «Ніхто не називає прізвищ хабарників та інших корупціонерів!». Пані Чміль попрохала пана Чумака скоординувати їхню спільну пошуково-викривальну роботу, першим і найласішим об’єктом якої назвала Міндоходів. Журналісти жваво реагували на її розповідь про зацікавлені очі функціонерів, котрі вже через кілька днів присилали їй… відписки! Озвучила (було помітно, без особливого переконання) Н. Чміль і телефон «гарячої лінії» їхньої комісії – (044) 272-3204. Простягаючи віртуальну руку підтримки, В. Чумак не стримався, щоб не зауважити: і сама панянка Чміль у своєму гнівному спічі теж… не назвала жодного прізвища!

Підводячи риску, незмінний шеф Київського прес-клубу Юрій ПЕРЕСУНЬКО закликав офіційних і громадських контролерів не покладатися на ситуативні кризові центри, а задля часто ексклюзивної інформації користатися послугами КПК, «який для цього створено».

Якщо репліку нардепа – у відповідь на правицю дружби пана Пересунька – «Із інформацією в нас величезні проблеми» сприймати як схвалення, а не відторгнення, то такий фінал «круглого столу» можна сміливо вважати багатообіцяючим.

Чи спонукаючим до дій? Часом воістину незбагненні для люду душі його «слуг»!

І. ВАЛИЧ

Світлини Костянтина Мезіна

Page generation time: 0.109024 seconds