КС-ДІАЛОГ "З Богом чи не дай Боже?"

28 листопада 2014 р.

МОЛОДІ НАРДЕПИ ВПЕВНЕНІ, ЩО ПОВЕРНУТЬ ПАРЛАМЕНТУ АВТОРИТЕТ 90-Х, АЛЕ ГРОМАДА МАЄ ЦЕ ЩОДНЯ КОНТРОЛЮВАТИ

Київський прес-клуб спільно з Інститутом аналізу та прогнозування за підтримки Національної спілки журналістів України та Міжнародного Вишеградського фонду організували і провели «круглий стіл»-діалог «З Богом чи не дай Боже? Нова Верховна Рада: синергія молодості і досвіду чи майдан розбрату і конформізму?»

Задля об’єктивності дискусії були запрошені представники всіх фракцій і груп нового парламенту, передовсім, молоді. Однак напруга попереднього дня (першого в роботі нової ВРУ), вочевидь, виявилася для «прогульників» нездоланною перешкодою, аби активничати нон-стоп два дні поспіль.

На моніторі - Литва (Віктор Денисенко)У результаті про прогнози і реальні перспективи парламенту України VIII скликання, крім політиків та експертів Олесі Яхно, Олеся Донія, Олександра Кравцова, Віталія Черняховського, Віталія Плескача і Віктора Денисенка (останній – у форматі телемосту зі Спілки журналістів Литви), прийшли поговорити лише Іван Крулько з фракції політичної партії Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» та Дмитро Лінько(фракція Радикальної партії Олега Ляшка).

Ці семеро й визначили напругу дискусії:

Попередньо, щоправда, були сформульовані теми для обговорення. Заявлені і перші владні реформи: реальність чи популізм? «У новій Україні ніколи більше не буде місця гіперкорупції, бонапартизму, кумівству і дилетантству». Яка дійсна динаміка процесу люстрації влади? Молоді нардепи: як грамотно і чесно виконувати накази виборців, не порушуючи партійної і фракційної дисципліни? Роль неформальних груп та об’єднань депутатів. Яким має бути дієвий контроль громадянського суспільства? Звісно, ними не обмежилися.

Спершу співмодератори «круглого столу» Юрій Пересунько (Київський прес-клуб, КПК) і Юрій Лісничий (Інститут аналізу та прогнозування, ІАП) озвучили власне бачення проблематики.

Олесь Доній (ліворуч), Юрій Пересунько

На переконання голови правління КПК Юрія ПЕРЕСУНЬКА, нова українська влада прийшла на Грушевського з Євромайдану. Майбутні президент, народні депутати, й міністри обіцяли майданівцям передовсім – з усією суворістю закону – покарати повалену злочинну владу попередників і пропонували тези до побудови вже їхніми руками революційної за суттю моделі нової України без гіперкорупції, бонапартизму, кумівства і непрофесіоналізму.

Але чи здатне громадянське суспільство, сформоване Майданом, не повторити найгіршої помилки постпомаранчевого періоду, натомість запровадивши жорсткий контроль за своїми посланцями у владу? Питаючи передовсім себе, директор ІАП Юрій ЛІСНИЧИЙ нагадав присутнім слова державного секретаря Флоренції Нікколо Макіавеллі про потребу пізнавати людей з нуля після їх потрапляння у владу. В усякому разі, певен пан Лісничий, нових парламентаріїв неможливо не похвалити за прудкість в ухваленні важливих рішень уже в перший день роботи.

Дмитро ЛІНЬКО щиро зізнався, щовже відчув, як відповідальність «сковує» і змушує його виважено ставитися до слів і дій. Запевнив, що їхня фракція неухильно виконуватиме дані виборцям обіцянки. Стосовно розслідування злочинів попередньої влади. Стосовно вирішення проблем АТО. Стосовно зняття недоторканності з нардепів. На його переконання, свіжостворена коаліція – попри теоретичну самодостатність для ухвалення всіх рішень самими лише голосами БПП та НФ – працюватиме одностайно й ефективно. Такою заявою пан Лінько одразу ж спровокував питання литовців, яким же бачаться поплічникам пана Ляшка зміни в житті українців. Повторивши незмінність курсу на позбавляння народних обранців суперзахисту, молодий нардеп додав: «Скорочення торкнуться і виконавчої влади, у т. ч. системи МВС».

Олесь Доній - у центрі ліворучОлесь ДОНІЙ на правах свіжозвільненого з нардепів був, звісно, найгострішим на язик. Спершу пригадав своє непросте додепутатське минуле, коли й відсидіти довелося. Відзначив у цьому зв’язку життєво важливу роль колеги Ю. Пересунька: очолювана тоді ним «Спортивна газета» лише й писала про «революцію на граніті», внаслідок якої влада вперше пішла на поступки. Похвалив екс-нардеп і присутнього – до недавнього лише спортивного коментатора – Валентина Щербачова: «В обох випадках не спорт воював із політикою, а позиції цих конкретних людей».

Щодо нинішньої ситуації в Донія ілюзій немає – є лише очікування. Погодився, що ця ВР вперше за всю історію українського парламентаризму зібрала найбільшу когорту патріотів. Потішився непроходженням до ВР комуністів, але причиною того чесно визнав не стільки свідомість виборців, скільки бойові дії на територіях Криму і Сходу України – ті б їх напевне провели до парламенту… Вважає, що й новій владі не доведеться морочитися збільшенням зарплат та пенсій українцям, бо будь-якій владі можна саме так і «тримати» народ на короткому повідку. Олесь запевнив, що нові маніпуляції є і будуть. Як-от із «миттєвим» обранням президента чи спікера/прем’єра – «народ повівся, піймався!», гірко підсумовував. Нагадавши про значні грошові виборчі кошти («а неофіційно пішла ще більша купа грошей»), він запевнив, що жодної боротьби з корупцією не буде, поки свій бізнес не продасть перша особа держави: «Зате боротьба з іншим бізнесом буде, це точно». Спророкувавши збільшення кількості антикорупційних бюро, екс-нардеп нагадав, що всі повноваження для ведення ефективної боротьби давно були і є в прокуратури.

Оптимістично Олесь Доній дивиться лише на… тертя між президентом і прем’єром. Оскільки ні один, ні другий, певен експерт, «не знають, що є демократія» (відновлено навіть т. зв. «темники»), зате суспільство хоч таким копилом знатиме про реальні махінації високопосадовців – «самі зливатимуть». До махінацій О. Доній явно відніс і «забудькуватість» її авторів щодо Криму, недоторканності народних депутатів чи позаблокового статусу України та вступу до НАТО. «Внутрішня боротьба часто корисна для загальної справи», підсумував він.

Юрій Лісничий, Дмитро Лінько (у центрі), Іван КрулькоІван КРУЛЬКО зізнався, що законодавча робота для нього, попри молодий вік, не нова. Він уже встиг попрацювати під куполом на не депутатських посадах, і це дає підстави запевняти, що оцінки новому зібранню депутатів – як би всім не хотілося їх почути – давати надто рано. Хоча наразі й тішить виключно персональне голосування, тенденцію побачити можна буде, певен нардеп, лише під час наступних голосувань. Він заявив, що їхня фракція наполягає на прозорості роботи парламентських комітетів із прямою трансляцією їхніх засідань включно. Так само за відкритість «бютівці» і при формуванні уряду: кандидатури, вважає І. Крулько, мають бути представлені для обговорення заздалегідь.

«Держава відверто чутливо ставиться до громади», – поділився думками нардеп. Похваливши О. Донія за спостережливість (той забув лише про продовження мораторію на продаж с/г земель), він зазначив, що згадана чутливість якраз і продемонстрована у врахуванні зауважень навіть одного з підписантів коаліційної угоди. «Бютівці» – як і члени «Самопомочі» та блоку О. Ляшка – мають право вносити пропозиції і ветувати. Для прикладу він озвучив вчорашні проекти фракції, які вже зареєстровано. На думку І. Крулька, навіть дострокові парламентські вибори можливі як прояв демократії і збільшення ефективності парламентаризму: «Дуже важливо справді реалізувати накази Майдану. Не на 50%, а повністю». Мотивував тим, що позачергові вибори проведено, але а) за мажоритарною системою і б) з не переобраною ЦВК.

На питання литовських журналістів щодо зміщення акцентів на АТО на шкоду вирішення економічних та інших проблем реагувала вже Олеся ЯХНО. Експерт закликала усвідомити: системність у вирішенні гострих економічних питань зніме і проблеми, пов’язані з АТО. Мир, на її переконання, є рядом невирішених системних питань типу корупції, судової реформи чи виборчого законодавства. У найширшому сенсі це все складає так звану гуманітарну політику, впевнена пані Яхно. Хоча певності тут немає, як і раніше, але не проходження комуністів і «свободівців», вважає експерт, є затребуваністю суспільства на об’єднуючу риторику. «Зрештою, це ще ним навіть не усвідомлено», – зазначила вона.

Погодилася пані експерт і з думкою колег щодо різношерстості парламенту на користь прозорості його діяльності. Конфліктність усередині коаліції, на її думку, піде на користь – старі схеми стануть неможливими. «Скріпкою» прогресу пані Олеся бачить саме союз президента і прем’єра, а не фракцій. Опозицію теперішню вона бачить теж іншою вже за якихось 2-3 місяці: «У кожній із фракцій з’явиться реформаторсько-опозиційне ядро, і це добре».

Олександр КРАВЦОВ не був би активістом Євромайдану і волонтером, якби не назвав спроби змін лише видимістю. «Після початку АТО я мав би на вулиці відчувати прогрес, а його немає», – зізнався він. Назвавши фактом «низький больовий поріг в активістів», висловив припущення про можливі масові протести і навіть силові дії проти вже нової влади, якщо люди не бачитимуть змін на краще. При цьому він – «за» цивілізоване русло вирішення проблем – анексії Криму, повернення Донбасу, перемогу у війні: «Головне – результат». Дмитро ЛІНЬКО, запевнивши, що не має владних родичів, відповів колезі, що карати не боїться… У цьому зв’язку він висловив сумнів, чи законодавці спроможні напряму вирішити кризу на Сході: «Чи не ліпше просто брати автомата?..».

Віталій Черняховський, Віталій Плескач, Олександр Кравцов (третій ліворуч), Олеся Яхно, Олесь Доній та Юрій Пересунько

Головний координаторгромадянської кампанії «Форум порятунку Києва» Віталій ЧЕРНЯХОВСЬКИЙ, погодившись із думками попередників, скептично висловився і щодо фактичної безстроковості каденцій для багатьох нардепів. Заслуги батьків декотрих із них – він назвав прізвища Л. Ємця, Л. Оробець і Ю. Луценка – автоматично не роблять ефективними депутатами їхніх синів і дочок. «Є й інші – непарламентські – форми дієвої професійної діяльності», – нагадав експерт.

Мовби захищаючи нових колег, Іван КРУЛЬКО констатував «надзвичайно низький» авторитет самого інституту парламентаризму. Одним із викликів собі сотовариші він тому й назвав наочне збільшення ефективності роботи. Мають долучитися, вважає, і саме громадянське суспільство, і така важлива його складова, як медіа. (Було просто млосно почути про таку високу оцінку свого фаху...) «А що поганого, що депутат не вперше під куполом? – міркував далі пан Крулько. – Хто відміняв важливість набутого за попередні роки досвіду?» На його переконання, для ефективної роботи якраз і важливо знати законодавчу техніку.

Крити це було нічим…

Тому Юрій ПЕРЕСУНЬКО стрімко вийшов на конкретику. Олігархізація парламенту йому бачиться першопричиною довговічності корупції та інших бід. Тож і за теперішнього складу найвищого законодавчого органу, вважає метр української журналістики, заяви про оголошення війни корупції є щонайбільше меседжами про наміри. За винятком фракції Ю. Тимошенко, ніхто не озвучив це як частину своєї стратегії. «Зрештою, від небідного президента передовсім залежатиме, як він домовиться з олігархами».

ЗМІТема збурила емоції. На «захист» олігархів мимоволі став «антиоліграхіст» Дмитро ЛІНЬКО, бо, на його переконання, вплив олігархів нині вже не визначальний. По суті, сама лише політична воля керівництва держави здатна зрушити борню з нею в кращий бік. За умови адекватної інформаційної політики. Інша справа, продовжив «ляшківець», у постмайданному суспільстві так і не прозвучало, що парламентські сили не братимуть участі у «війні компроматів». Такий висновок йому дає право робити очевидний факт: жоден із новітніх нардепів фракції РПОЛ не може зізнатися в своєму екс-депутатстві і, тим паче, олігархівстві. Дмитро принагідно запевнив, що з олігархами їхня фракція боротиметься.

Олеся ЯХНО останнім часом «підсіла» на цю «багату» тему, тож змовчати не змогла. Звернути увагу політикам вона пропонує передовсім на себе. Якби похід у владу для крупного капіталу не був привабливим, посади б там не займалися...

Сусід Олесі Олесь ДОНІЙ не по-джентльменськи перебив її, вочевидь, вирішивши, що пробила година замість політузагальнень називати прізвища. Дісталося самому ПП, Володимиру Гройсману, затим – Миколі Мартиненкові та Андрію Іванчуку. «Доказів прямих немає, але всі все знають», – продовжував бичувати «кнопкодавів» вчорашній нардеп. Зазначив, що у владу пішли навіть незалежні журналісти: «Причому не куди-небудь, а до фракції олігарха ПП!». А все тому, певен О. Доній, що суспільство усунулося від виставляння конкретних критеріїв владі. «Чим для мене Яценюк ліпший за Азарова? Ці крадуть уже на війні на Сході! Але хто це насмілиться озвучити?»

Зрештою, запевнив О. Доній, не в прізвищах справа. Процедура – ось де собака порила: «Не потрібні мені «скорострільні президент і спікер з прем’єром»! На його думку, суспільство просто не в курсі, що процедура – основа основ. Якби знало, не надавало б такої ваги згаданим посадам, і за них би так не боролися! «Посада спікера має бути технічною, а він із самого початку перетворений на політичну фігуру, – із сумом констатував експерт. – А так усе пройшло просто: внестли в коаліційну угоду – замість алгоритму вирішення – вираз «ми свідомі існування проблеми низьких зарплат…» – і хай тішаться…».

Віталій ПЛЕСКАЧ почав із питання до О. Донія, чи покарані слідчі і судді, котрі давно тому незаконно кинули його до в’язниці. «Ні? Досі працюють? То про що зараз мова?..» Приніс активіст і статистику оновлення ВР України. Попри сухі цифри фактичної динаміки, все зло, як він висловився, у персоналіях. Нагадав про проукраїнця Макаревича з його «прогнутим» світом і запропонував новим молодим нардепам проробити те ж із українським парламентом. Одначе ліпшого рецепта подолання кризи – замість спершу «закрити» східне питання – не навів…

Тема «пробудила» невтомного Д. ЛІНЬКА. На його думку, політики просто не розуміються на специфіці українського Сходу, тож не можуть вирішити цю проблему. У результаті цинічно «здаються» тамтешні банки і цілі батальйони… Чи така ж безпомічна доля має чекати і Крим? – чи то спитав себе, чи ствердив нардеп.

Пропозиція Юрія ЛІСНИЧОГО провести референдум щодо можливого відторгнення від України Криму й Донеччини викликала сплеск емоцій уже в «бютівця» КРУЛЬКА. Він стримано нагадав, що вперше в новітній історії війну почала ядерна держава, і про це слід нагадувати всім і всюди. Якби говорили (і діяли) зразу, певен молодий нардеп, багатьох сьогоднішніх бід просто не було б. Ідею ж відокремлення територій він рішуче відкинув, нагадавши про існування чинних норм міжнародного права, які стосуються й агресора-Росії. Якби на окупованих територіях було проголошено воєнний стан, війни б не сталося. Дмитро певен: у Росії виграти поступками неможливо. «Якби парламент уже відмовився від позаблокового статусу України, це було б стратегічно правильним. Але він не відмовився…», – нагадав. І про те, що до сьогодні чомусь не денонсовано харківських угод. І угоди про базування чорноморського флоту, зрештою...

За його словами, Україна здатна вже сьогодні діяти правильно, виправляючи не здійснене хоча б з перерахованого. (Крим і Донбас, одначе, на переконання нардепа, відновлять свій український статус лише після… Путіна)

Увесь дискусійний кворум

Юрій ПЕРЕСУНЬКО підбив риску дискусії, нагадавши про найвиразнішу перспективу нової ВР зі скорим створенням позитивної внутрішньої опозиції в кожній фракції.

А від КПК додав про чудову можливість по-хорошому формалізувати формат спілкування між молодими законодавцями й громадою, започаткований сьогодні. Приміром, у вигляді клубу для озвучування запитів молодих експертів молодим депутатам.

Чом ні?..

І. ВАЛИЧ

Світлини З. КУЦЕНКО та М. ПЕРЕСУНЬКА

Page generation time: 0.041320 seconds