Клайпеда відкриває в кіно нові імена

25 вересня 2017 р.

 

 

Європейський кінофестиваль «GoDebut» назвав імена переможців. За головний приз – статуетку «Золота Аніке» – боролося більш ніж 70 фільмів з 34 країн Європи.

 

 

 

 

Кінофестиваль «GoDebut» в Клайпеді став добрим камертоном і відповіддю на питання, що нас чекає в кіно вже в недалекому майбутньому. Вдалий дебют багато в чому визначає головні тенденції і найважливіше – дає можливість перевірити на глядачеві правильність свого пошуку.

У цьому році на екрані кінозалу Культурної фабрики, де проходили фестивальні перегляди, все було в якомусь очікуванні. Графічний образ символу фестивалю в Клайпеді «Золота Аніке» відкривав для глядачів і членів журі нові дебютні роботи кінематографістів з 34 країн Європи. За дні роботи фестивалю вдалося подивитися більш ніж 70 фільмів, серед яких журі відзначило 5 кращих робіт. Було б несправедливо розповісти тільки про фільми-призери. Адже атмосферу фестивалю, його доброзичливість в очікуванні відкриття нових талантів створювали всі фільми і це було справжнє свято кіно.

Якщо говорити про палітру фестивальних робіт та щоб зрозуміти її різноманітність, хочеться згадати короткий фільм з Німеччини «Несподіваний візит» (Unexpected Visit), де весела і добра жінка похилого віку оригінальним способом затримала грабіжника в своїй квартирі. Чотири хвилини напруги і посмішки викликали гідні оплески в залі.

Темі перфекціонізму була присвячена робота італійців Андреа Сесту і Матео Брізі у фільмі «Правило міліметра» (The Regulation of the Millimeter), де нудне життя архітектора входить у дисонанс з життям вуличного музиканта. Чорно-біле життя головного героя посилено майстерністю роботи оператора фільму. У фіналі картини це змінює архітектора, він стає іншим, життя його стає кольоровим і радісним.

Другим фільмом цього напряму став фільм «Паззл» (Puzzle) з Франції. Він з самого початку вирішений в чорно-білому варіанті. Героїня прагне поставити все на свої місця, як у паззлі, і це приводить її до несподіваної, майже кримінальної пригоди. Здавалося банальний сюжет знаходить несподіване режисерське рішення.

Фільм грузинського режисера Георге Гогічашвілі (George Gogichaishvili) «8 хвилин» (8 minutes) змусив кожного глядача задуматися, що він би робив в останні хвилини свого життя, наприклад, за 8 хвилин до кінця світу. За цей час на екрані зуміли показати, як йде все непотрібне і залишається тільки найважливіше, а що – кожен вирішує для себе сам. У фільмі цією образної знахідкою стала розмова батька і сина. І вже не головне, через скільки секунд згасне Сонце, головним є той образ і меседж, який послав нам режисер: як залишитися Людиною до кінця?

Україну на фестивалі представив фільм «Чапля» Марії Пономарьової. Без єдиного слова, тільки через образи молодих людей, які біжать поруч, режисер показала, наскільки важливо, знайшовши свою половинку в житті, триматися разом і не втрачати один одного.

Автор фільму «Шкільний блюз» (Schoolyard Blues) Марія Ерікссон зі Швеції в історії двох хлопчиків, які залишилися без батьківського піклування, зуміла показати їх внутрішній світ, де на першому місці турбота один про одного. Старший брат докладає всіх зусиль, щоб зібрати і відправити молодшого в школу. Складність цієї ситуації робить цей фільм зворушливим і незабутнім. Кожна деталь у фільмі працює на образ старшого брата, який намагається бути сильним, незважаючи на переляк і вразливість молодшого. Автор зуміла показати глядачеві, наскільки наші діти потребують турботи і захисту.

У багатьох дебютних фільмах головними героями були діти. І що чудово, молоді автори давали їм більше не грати, а жити на екрані. У фестивальному кіно показали різні виміри дитинства в світі дорослих.

В іспанському фільмі «Барака» (Baraka) дитинство пов'язане з війною, яка зовсім поруч. Граючи, хлопчики не помітили, як перейшли з гри в справжньою війну з насильством, полоном і вибором, хто ж ворог. Складний сюжет фільму показує абсурдність і безглуздість війни як такої, а страждають найбільше діти.

Німецький режисер Філліп Ескобар представив барвистий фільм «Аврора» (Аurora) про дівчинку з великими очима і красивим небесним ім'ям. Це фільм про сильну батьківську і терплячу материнську любов. На тлі Баварських Альп і зоряного неба трапилася трагедія, яку автори зуміли показати очима дівчинки. Важливо, що майстерність режисера дала фільму розвиток, в якому материнська любов і терпіння допомогли дівчинці жити далі.

Кінодебют з Косово режисера Лорени Сопі, 12-хвилинний фільм «Вічний дитина» (Eternally Child), показує дитячу любов, яка здатна простити все – навіть вбивство. Без прощення і цієї любові не може піти з життя батько. Фільм не залишив в залі байдужих, його людяність змушує нас думати про вічне.

На екрані в дебютних роботах була показана різноманітна тематика, яка є відображенням реального життя Європи. Кінематографічне рішення важливих проблем сучасності, таких як життя мігрантів, релігійний фанатизм, ставлення до природи, щасливе дитинство у багатьох фільмах було головною темою. Це свідчить про те, як молодих авторів хвилює завтрашній день, як зробити його світліше і краще.

Тому не випадково переможцями на фестивалі стали фільми, які відображають реальність сьогоднішнього дня і роблять крок в завтра. Ці короткі дебютні картини можливо і стануть тим камертоном, що буде визначати, що таке добре в європейському кіно.

Гран-прі і «Золоту Аніке» за оцінкою глядацького та професійного журі фестивалю «GoDebut - 2017» отримав фільм з Чехії «Хто є хто в мікології» режисера Марії Двораковой.

У фільмі автор дає право вирішувати питання що вічне, а що минуще... цвілі. (Прим. Мікологія наука про гриби). Фільм має дуже яскраву образотворчу палітру і зроблений на високому технічному рівні. За задумом автора, все зруйнується, навіть світ може перекинуться, а книги залишаться. Тонка акторська гра допомагає нам зрозуміти, що цвіль здатна покрити всі, крім творінь людського розуму.

Срібну статуетку «Золота Аніке» отримав режисер Марко Шантіс за фільм «Поліцейський Петер» (Blue Peter) з Хорватії. Основна риса цього фільму-переможця – людяність, співпереживання глядача з позицією героя, яка робить і нас добрішими. Герой фільму, молодий поліцейський, пожертвував роками навчання і кар'єрою із співчуття до людей похилого віку, у яких уряд забирає останнє. Автори цей протест молодого поліцейського виводять на загальнолюдський рівень. Вирішувати проблему турботи про людей похилого віку повинно суспільство і він своїм вчинком показав шлях.

За кращий інноваційний фільм журі нагородило роботу «Пойлус» (Poilus) з Франції. Група режисерів-аніматорів: Хьюго Лагранж, Антуан Ларою, Девід Лахари, Гійом Оберван, Леа Дозул, Саймон Гомес, Тімоті Хек створили дуже сучасну історію про зайців. Використовуючи високі технічні досягнення, автори створили незабутній образ тонкого мистецтва і грубого військового насильства.

Якщо говорити про анімацію, то фільми з Франції були поза конкуренцією.

Диплом за кращу коротку анімацію отримала режисер Поліна Дефахель за фільм «Урашіма Таро» (Urashima Taro), Франція. Творці цієї картини зуміли в старовинну японську легенду вкласти сучасні європейські образи. Нам подарували казку і повернули в дитинство, де добро притягує добро.

Диплом за кращий короткий документальний фільм отримала режисер з Угорщини Лінда Домбровски «Колись жили дві балерини» (Once Upon a Time There Were Two Balerinas).

Це не просто добрий фільм, це документ любові. Героїні фільму – колишні балерини, сестри-близнюки, які прожили довге життя в любові і сьогодні знову дарують її глядачеві. На екрані – історія їхнього життя, яка стала ключем розуміння історії Європи.

Диплом за кращий короткий фільм «Злі справи» (Evil Deeds) отримав польський режисер Петро Домалевський. Це історія про хлопчика, який допоміг вмираючому завершити його земні справи, нехай і не завжди добрі. Юний талановитий актор, проживаючи на екрані життя героя-шибеника, дає шанс глядачеві полюбити його і не засуджувати за зроблені вчинки.

Премію Клайпедського морського порту «Золотий Кнехт» за фільм «Занадто добре для Голлівуду» (Too Good For Hollywood) отримав Рімантас Ойенка, режисер литовського документального фільму.

Так завершився перший європейський кінофестиваль короткого фільму «GoDebut-2017», завдяки якому Клайпеда ще раз підтвердила звання культурної столиці Литви!

 

Анна та Петро Олар (Клайпеда)

Світлини Максима Агішева та Олесі Касабової

Page generation time: 0.020527 seconds