«Європейський План для України» представили у Сеймі Литви

6 листопада 2017 р.

У литовському Сеймі відбулось представлення «Європейського плану для України» («Europos planas Ukrainai»),який ще по-іншому називають «планом Маршалла».

 Згідно з цим планом протягом десяти років політики пропонують виділити Україні 50 млрд. євро допомоги, починаючи з 2018 року. Литва домагається, щоб «Європейський план для України» отримав підтримку на листопадовому саміті «Східного партнерства», а також в Європарламенті.

 На презентації, крім депутатів Сейму та авторів Плану, були присутні посли країн ЄС, США, Японії, Канади, тобто країн західного світу, а також посли країн «Східного партнерства».

Литовські розробники Плану добре знають, які питання можуть виникнути у партнерів, і постарались відповісти на них у своїй презентації перед наближенням саміту «Східного партнерства». «Ми багато доповнювали і уточнювали «Європейський план для України»,  після візитів до Берліна, Парижа та Брюсселя опрацювали його детально з технічної точки зору», — заявив Андрюс Кубілюс, колишній прем’єр міністр Литви, один з ініціаторів та розробників Плану, перед його представленням.

Литовські дипломати і політики домагаються того, щоб «новий план Маршалла» для України отримав підтримку і був реалізований.Як наголосив  Міністр закордонних справ Литви, Лінас Лінкявічюс: «Настала необхідність якнайшвидшого надання допомоги Україні, оскільки в ситуації, в якій знаходиться ця країна, нам дуже важливо, щоб допомога, яка потрапляє в Україну, була ефективною, щоб донори охоче виділяли для цього кошти, щоб їх не лякали прояви бюрократії і корупції, які ще є. Одночасно ми бачимо, що час не є нашим союзником, адже люди втомилися: від війни, від бюрократії, від поневірянь», — сказав журналістам глава МЗС Литви.

Учасники презентації відмітили, що литовський проект акцентує увагу на трьох напрямах. По-перше, це малий і середній бізнес, по-друге — інфраструктурні проекти, по-третє — регіональні проекти. Наголошувалось в необхідності створити єдину фінансову установу, яка контролювала б витрати на цей проект, на кшталт німецького банку розвитку KfW (заснований у 1948 році як складова частина "плану Маршалла»).

«Щось подібне треба створити і в Україні, щоб, по-перше, можна було довіряти цій фінансовій установі — що вона є незалежною і що якісь олігархи не розкрадуть гроші. По-друге, що вона є відповідальною за ці проекти. Тоді донори будуть переконані, що можна давати кошти на такі проекти», —про це повідомляє Delfi.

Європа має добрий досвід реалізації Плану Маршала, що стартував майже 80 років тому. Його результати відчутні і сьогодні. Тоді, з квітня 1948 р. по грудень 1951 р., США видали за Планом Маршалла майже 17 млрд доларів, причому основну частку (майже 60%) отримали Великобританія, Франція, Італія і ФРН, на яку також поширювався план.

У стратегії підйому західноєвропейської економіки не останнє місце приділялося відновленню основних виробничих засобів. Було визначено досить інтенсивну програму розвитку основного капіталу. На 1948—1951 рр. планувалося витратити від 2 до 3 млрд доларів на відновлення й розвиток заводів з виробництва заліза й сталі, 3-5 млрд доларів — на машини й устаткування для шахт, 3-4 млрд доларів — на сільськогосподарські машини.

План Маршалла для України мусить мати такі ж цілі, як і оригінальний План Маршалла для Європи.

«Європейський план для України» стане успішним, якщо це буде план того, як Україна стане цивілізованим союзником.План має базуватися на виборі економічної моделі, яка була б ефективною для УкраїниПлан має бути достатньо «технологічним».

Ініціюючи розробку «Європейського плану для України», литовські політики вірять в його реалізацію. Важливим є те, що сама Литва не отримувала допомогу від США в рамках Плану Маршалла, потрапивши в полон до радянської імперії. Але сьогодні Литва є однією з найактивніших країн щодо «Східного партнерства». І завдяки цьому формату Литва посилює власне лідерство, та може протистояти тій же Польщі в рамках здорової конкуренції за вплив у Східній Європі

Європейці чекають, в першу чергу, пропозицій від України із конкретними проектами, з конкретними термінами реалізації та з конкретними відповідальними особами.

Що могли б запропонувати українці, не чекаючи старту «Європейського Плану для України»?  Перш за все, це масштабна індустріалізація за новітніми технологіями, розбудова інфраструктури, запровадження інновацій, плекання підприємництва та підвищення реальних доходів громадян — ось найбільш реальні, перспективні та надійні способи залучити в країну сотні мільярдів інвестицій та створити мільйони робочих місць. Тільки це дозволить подолати безробіття, бідність та еміграцію. Тільки це позбавить країну зовнішньої фінансової залежності, сировинної хвороби економіки та соціальної несправедливості. Головне, що написання нових проектів та їх прорахунки не потребують великих затрат, їх можна робити вже сьогодні своїми силами і піти назустріч до «Європейського плану для України».

Як нещодавно заявила віце-прем'єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе: «У випадку залучення в економіку України запланованих у проекті інвестицій в розмірі 5 млрд євро, ВВП країни може щорічно зростати на 6-8%».

Та важливим сьогодні є те, що про цей план знало б якомога більше українців, які і творитимуть ці відсотки зростання ВВП та свого добробуту. Їх пропозиції є складовою в реалізації цього плану, він може стати всенародним європейським відродженням України, в якому зацікавлено сьогодні немало людей у світі.

Анна та Петро Олар (Клайпеда, Литва)

 

 

 

Page generation time: 0.061657 seconds